Thinking.

Кар’єра, або особисте життя.

Напевно в житті кожного з нас рано чи пізно постає це питання.

Що ж важливіше? Якщо с першого погляду не подумавши відповісти, я б певно сказала, що кар’єра! Так, я маю бути незалежною, впевненою в собі, впливовою жінкою і тому дусі, але після переліку всіх цих якостей виникає інше питання, де ж місце для чоловіка і тих його особистих рис, які мають доповнювати мої і надавали б йому можливість відчувати себе справжнім - потрібним мені чоловіком. Виходить, що я описала жінку, яка має все крім головного – того заради чого їй потрібно все те, до чого вона пригне. Впевнена в собі і самотня. Зараз мені дуже важко проводити грань між особистим життям та моїх захопленням(роботою), бо весь мій час я зайнята тільки ним…але приходить час і я розумію, що має буди ще щось крім вищої місії заради чого я маю жити(заради кого). Дійсно дуже прикольно, коли ти відчуваєш, шо робиш добру справу, займаєшся розвитком інших і т.п., але при цьому не завжди отримуєш очікуваного результату для себе! – ти віддаєш не очікуючи натомість нічого, але звичайно зрадієш навіть банальному дякую.

То ж до чого це я, що ж є тим, заради чого потрібно жити? – певно у кожного з нас знайдеться своя відповідь на це питання, але можу сказати від себе, для мене важливіше люди, ті на кого я можу впливати позитивно вже зараз і ті, кому це дійсно потрібно від мене. Навіщо шукати десь, якщо і тут є ті, які нас потребують більше ніж хто-небудь.

Багато людей їдуть світ заочі допомагаючи бідним і знедоленим інших країн, але і в нас таких вистачає, багато їдуть розвивати інші країни, але і наша потребує не меншого розвитку. Розумію, що зараз говорю ті речі, які можуть здаватись суперечливими, але я хочу, щоб ми в гонці за чимось кращим(перспективнішим) і потойбічним не втратили те, що маємо зараз і тих, хто потребує нас вже сьогодні – вони зовсім близько.

Making decisions.

Чи приходилось вам колись приймати такі рішення, які б могли змінити ваше життя кардинально? – просто з ніг на готову.

В житті ми часто вибираємо, приймаємо певні рішення, це є необхідною умовою нашого існування і рух, навіть фізичного…ми своїм розумом приводимо тіло в рух і далі вже все залежить від наших бажань і необхідностей(і ще багато чого звичайно)- кожен день ми приймаємо рішення…чи вставати з ліжка, чи йти сьогодні на роботу/пари, чи зустрічатись с друзями, чи лягти спати раніше – їх безліч! це ті буденні рішення, які ми вже навіть не помічаємо, роблячи машинально, ми звикли так жити і робити це кожного дня.

Та є в нашім житті і такі рішення, які змушують змінити нашу буденність - змінити вже звикле ліжко, роботу, друзів(оточення)… життя.

Нове життя…самостійне життя, де є тільки ти і ти сам приймаєш рішення. Я цього прагнула і прагну – рішення прийнято, але поки що я не уявляю собі життя без усього того, що маю зараз, до чого звикла за 22 роки…а особливо моїх батьків(я їх дуже люблю) Вони найкращі! Вони – моя гордість! І я хочу, щоб вони були горді мною, тому я маю йти вперед.

Тільки дурні не бояться, є таке прислів’я, тому зі страшинкую в душі і великим бажання в серці я вирушаю в свою подорож, шукати свого щастя.

Эх..;)