My Day.

Сьогодні я була собою…а мій день дуже насиченим, постійно в русі – я робила те що хотіла і почувала себе добре.
Сьогодні було все якось сходу…йшло само по собі і все, що відбувалося було на ходу (зустрічі, розмови, всі події…) Життя – це рух, та головне, щоб в душі був мир і спокій.

Я. - как я є.

Про себе не прийнято говорити, але думаю кожному з нас хотілося б, щоб його сприймали таким, який він є і таким, як себе відчуває він сам (справжнім) - себе не обдуриш.

Ми часто граємо різні ролі, приміряємо різні маски і зупиняємося на тій, яку зручніше надіти в той чи інший момент…все приходить з досвідом та ми звикаємо. Як важко потім знову стати собою, пригадати як це бути собою, яка ж саме я з них всіх. Дуже важливе питання саморозуміння, - сприйняття себе таким, яким ти є (просто сприйняти це) і реально оцінювати свої можливості. Напевно, я буду дуже щасливою людиною, гармонійною з собою і навколишнім світом, коли навчуся всього цього – та сам процес пізнання є невичерпним, ми змінюємося, наші потреби збільшуються.… тому я постійно аналізую себе і свої дії, намагаюсь зрозуміти і роблю висновки. Дуже добре, якщо біля вас є людина, яка допомагає вам пізнавати себе, таким чином ви вже контролюєте два фактори внутрішній і зовнішній, щоб бути об’єктивною в тих своїх висновках.

Зараз(не обов’язково в даний момент), коли в мені назріває якесь питання (внутрішнє), на яке я не можу самостійно дати відповіді я шукаю її в книжка…просто іду до книжкового магазину, перегортаю сторінки поки не зрозумію - ось вона! саме цю я шукала. Інтернет заполонив світ, але мені приємно читати саме книжку, не роздруковану на А4, або в електронному варіанті, а з обкладинкою і запахом видавництва. Не можу себе назвати дуже активним читачем, але те що мені подобається можу читати не відриваючись день і ніч. А коли підходить черга останньої сторінки шкодую, що ця подорож вже закінчилась. Читання для мене дійсно дуже схоже на процес подорожування, коли я їду дивлячись на дорогу чимось замислена…мені подобається сам процес, - я в русі, і чим блище я до фінальної точки, тим менше мені хочеться приїздити – відчувати, що ось вже все – приїхали! Люблю подорожувати, люблю дивитись на дорогу, спостерігати, слухати музику і ні про що не думати, щоб музика пронизувала мене і мої думки, а попереду лиш дорога. Чомусь зараз згадався момент з фільму “Чого хочуть жінки?”, коли головний герой робив презентацію нової концепції жіночої лінії для Nike – no games. just sport. В кадрі йшов ролік з дівчиною, яка бігла по дорозі з навушниками в вухах, йшлося про дорогу, і як вона сприймає тих, хто по ній ходить/бігає, це ше можна назвати “точкой отсчета”, коли ми змінюємо фокус і говоримо не про себе відносно дороги, а про дорогу відносно себе (буває корисним його інколи змінювати). Основна думка була про те, що дорозі не важливо в що ви сьогодні вдягнені чи встигла зробити макіяж, їй лише треба, щоб ВИ до неї інколи навідувались. Як тонко - по жіночому…
Хоча повертаючись до своїх роздумів на тему.., я люблю також думати в дорозі…аналізувати своє життя та окремі його події (коли немає музики, в автобусі, або поїзді) Люблю, коли мені тепло, затишно і обійми. Люблю, коли не треба слів, коли очі говорять…є розуміння. люблю.

Мені інколи дуже щастить на сусідів в дорозі, це настільки цікаво – своя містерія, тут немає правил – ви не знаєте однин одного і навряд чи коли-небудь зустрінетесь знову, тому можете говорити про усе на світі – все залежить від того на скільки відкриті є ви і ваш співбесідник, і на скільки ви емоційно порозумілися.

Доречи, зонову ж ловлю себе на думці, що ця тема переслідує мене ше з учора, тому не будемо голослівними. Що ж таке дорога?

Автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, також в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів та пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, наземними і підземними пішохідними переходами) також засобами організації дорожнього руху, і обмежена за шириною зовнішнім краєм тротуару, або краєм смуги відводу.

Отак їздимо/ходимо, а не знаємо…вже знаємо ;)

Definition.

Вчора я вирішила висвітлювати на свому блозі все, що змушує мене змінюватись і так чи інакше не змовчати. Думаю, кожен з нас проаналізувавши свій день може виділити шось дуже особливе, чим він запам’ятається – особливий інцидент, це може буди все що завгодно (від погляду, слова, думки до події, глобальних світових перетворень, або чийогось народження, чому б ні), який охарактеризує ваш день по тому значущому тільки для вас перетворенні, бо воно вже частина вас, вашого особистого досвіду…і тільки ви здатні зрозуміти його важливість. Але ви можете і поділитись цим досвідом з іншими, збагативши їх новою інформацією для роздумів і хто зна, може саме цей запис на вашому блозі (ваша думка) стане тією значущою подією в житті іншої людини, яку він запам’ятає як “особливий інцидент” - таким чином ви стаєте законотворцем нових перетворень і безперечно можете впливати на досвід інших людей, просто тому шо ви живете, пробуєте, помиляєтесь або досягаєте успіху – робите висновки…головне не залишатися байдужим.
Таким сьогодні був мій новий день і нові уроки.
З минулого тижня я почала своє навчання в автошколі, подумавши, що права на керування авто ніколи не будуть зайвими. Не можу сказати, що мене з дитинства тягло за руль, або хотілося сісти на місце водія і відчути всю ту міць під собою, ні - нічого такого…але інколи буває приходить час і треба робити ті кроки, які наче б то логічно було б зробити і я зробила перший. Але після сьогоднішнього заняття в мене щось завмерло всередині, моя думка змінилася. З курсів я йшла обережно вдивляючись на дорогу чи на безпечній відстані від мене машини, коли переходила її. Чому так?
Хто ходив на ті курси знає, як виглядають заняття з теорії правил дорожнього руху, а особливо коли їх починають запитувати на пам'ять у майбутніх водіїв. Отак у мене сьогодні спитали означення головної дороги – наче все просто, але сформулювати його треба чітко за правилами, на те вони і правила – розбіжностей бути не може. Звичайно я відповіла, але не так як би хотілося йому, своїми словами. Не знаю що на нього так вплинуло, може моя відповідь, але він вирішив поділитися з нами певною статистикою і інформацією. Він дістав з столу фото ДТП (більше 100 фото) і почав говорити про наслідки. Чесно, після перегляду тих фото мені взагалі страшно за руль сідати, це жах…там були знімки машин, того що залишилося від машин…людей і того, що від них залишилося. Майстер навів приклад, такий що 2 Авганістани гине на дорозі за рік, а це близько 4 з чимось тис. людей і це тільки по нашій області. Коли не думаєш про це, водіння машини бажана подія, але його ціллю було показати нам, що ми беремо на себе велику відповідальність сідаючи за кермо, відповідальність ціна якій – життя. Дорога ціна, чи не так?
Звичайно я вивчила і на все життя запам’ятаю те означення дороги, та головне - що сьогодні я зрозуміла навіщо воно мені! Я хочу жити і не хочу причиняти шкоди іншим.

Все починається з означення, і дуже пощастить тим, кому в той самий момент пізнання зустрінеться майстер, який знайде правильний підхід, щоб пояснити його цінність і значення в твоєму житті.

Visit.

Сьогодні гостем нашого ЛК був IS coordinator ЛК Києв, Антон Чорний. Хотіла б йому подякувати за той істинно айсекерський настрій, яким я собі його уявляю, який він собою несе. Все проходило на спокійній ноті, інформація надавалася доступно, хоча нашу зустріч не можна назвати формальною, але було видно, що людина приїхала з певною ціллю, яку донесла - за що велике дякую від мене особисто. Цей лист в більшості є для нього (тебе), бо ти запитувався чи є в мене блог, так є…але до твого приїзду я рідко сюди навідувалася - зараз з'явилося натхнення )
Після твоєї промови є бажання чимось поділитись…звичайно воно виникає постійно, але зараз більше з професійної точки зору. Сьогодні я вже згадувала про сайт skill.ru Як на мене це унікальний сайт для тих хто любить фотографувати(професійно і просто любить), писати вірші, прозу, експериментувати з дизайном, графікою і т.п. Його особливість в тому, шо всі зареєстровані користувачі, можуть залишати свої коменти на твою роботу і ставити їй оцінку(1-10) – у зв’язку з тим підраховується рейтинг робіт всіх користувачів сайту і окремо твоїх особистих робіт, який дає змогу об’єктивно оцінити свої можливості. Особливо корисними є професійні коментарі., в мене є знайомі професійні фотографи, які дуже активно користуються цим сайтом і постійно поповнюють архів своїх робіт. (моє ім’я на тому сайті mussik)
Поки я знаходжуся в пошуку відповіді на запитання, про що саме буде йтися на цьому блозі, та на даний момент тут є те, до чого я не залишилася байдужою і те про що я вирішила не промовчати! Дійсно супер, коли зустрічі є дієвими.